Kawasaki Drifter 400 Дмитра Комарова

        Раді, що допомогли нашому другу Дмитру Комарову, автору і ведучому телепрограми "Світ навиворіт" на каналі "1+1", знайти та зробити ексклюзивним його улюблений мотоцикл. Вийшло дуже здорово. Дмитро задоволений..

Ділимося з вами його історією знайомства з Kawasaki Drifter...

"...Першого дня осені ділюся новиною про поповнення у лавах мотоциклістів. Тож у червні я зробив собі подарунок на день народження. Дозвольте познайомити вас із моїм новим другом. Його звуть Kawasaki Drifter. Він народився 2001 року в Японії і в спокійному режимі за 15 років намотав 39000 кілометрів шикарними дорогами найрозвиненішої країни у світі. Перший кілометр поза Японією проїхав уже зі мною. Звір дуже рідкісний, таких практично немає. Я довго шукав його. Він – японська копія легендарного байка Indian. Тепер ми разом будемо своїм прикладом показувати, що мотоцикліст (або байкер) - це зовсім не хуліган, і не "поганий і злий хлопець", як чомусь помилково думає багато хто. У будь-якому суспільстві є люди адекватні і не дуже, виховані та невиховані. І не треба судити про всіх, дивлячись на не найкращих представників. Ми з Kawasaki не підведемо і на дорозі не завадимо, не будемо вас дряпати на светрфорах, пробираючись у 20-сантиметрові щілини. Не гасатимемо містом з величезною швидкістю (сам таких байкерів боюся і не розумію). Але від вас, автомобілісти, ми з чоппером чекаємо взаємної поваги, незважаючи на розмір транспортного засобу. Як у Європі.         

    Перші місяці на байку нашими дорогами подарували в основному позитивні емоції. Перше – мене просто вразила взаємовиручка мотоциклістів. Один за всіх та всі за одного. Варто зупинитися на узбіччі, як до тебе під'їжджають колеги двоколісним транспортом і запитують: "Все в порядку? Допомога потрібна?". Дуже приємно. Більшість водіїв, до речі, теж поводяться адекватно, за рідкісним винятком.

    Дякую моїм друзям з тюнінг-ательє Classic Customs, які своїми руками у звичайному гаражі зробили зі старенького Suzuki Drifter цей витвір мистецтва! Я їхав до Японії, залишив їм мотоцикл і попросив його пофарбувати у кольори програми. А коли через 3 місяці повернувся – не повірив своїм очам. Діти вирішили зробити мені подарунок, повністю переробили мотоцикл, завдали логотипи програми, поставили аксесуари 30-х років. Сказали, що у світі такий тепер один - мотоцикл світознавця. Це моя улюблена "іграшка дорослого хлопчика"

P.S.: Їжджу тільки в шоломі. Кадр без нього зроблено на першій фотосесії, їздив по 30 метрів туди-сюди порожньою вуличкою біля глухого кута. Не лайтеся))...".